СВЯЩЕННИЙ ПРОСТІР

Свідомість

Існує безліч визначень свідомості. Школа Сат Нам Расаян пропонує, безсумнівно, найпростіше: свідомість є здатністю звертати увагу на досвід. Як би сказали даосисти: це вікно.

У Сат Нам Расаян ми спрощуємо ідею свідомості. Ми лише можемо знати і розуміти Всесвіт через наш досвід; тому ми називаємо здатність залишатися уважним до цього свідомістю. Що більше видів досвіду ми розпізнаємо, то ширшою буде наша свідомість.

На першому рівні Сат Нам Расаян цілителі працюють з обмеженим аспектом досвіду: зі своїми відчуттями. На цьому рівні визначення свідомості навіть вужче: "свідомість - це наша здатність сприймати те, що відчуваємо". Цілий Всесвіт може проявлятися в цілителі через відчуття: "Знання можна випробувати як відчуття, незважаючи на те, що це всього лише шлях. У миттєвих відчуттях ми можемо дізнатися все про людину. Її минуле може бути відкрите мені за частки секунди, незважаючи на те, що мені можуть знадобитися години і дні, щоб розплутати і впорядкувати цю інформацію". Це джерело знань протистоїть раціональному розумінню і є надзвичайно потужним.

Сат Нам Расаян не має наміру визначити, що є реальним в абсолютному сенсі. Ми лише зацікавлені в тому, що ми можемо випробувати. Розглянемо наступний приклад: якщо я вирішую вилікувати когось із проблемою шкіри, я не можу бути впевненим у тому, що те, що я відчуваю, насправді є його чи її шкірою. Я тільки знаю те, що я дозволяю свої відчуття і перетворюю свій опір, і відбувається зміна зі шкірою пацієнта.

Трансцендентність

У цьому традиційному мистецтві зцілення, свідомість лише елемент зцілення. Цілителі звертаються до пацієнтів і зцілюють їх простою видозміною чогось у своєму досвіді. Тому свідомість цілителя стала трансцендентною як результат входження у Священний простір, де бере початок цілюща сила.

У своєму основному значенні трансцендентність означає виходити за межі, пробиватися крізь очевидні межі певного стану. Трансцендентна свідомість - це те, що може принести зміни у світ простим утворенням їх у самому собі, без будь-яких очевидних дій. Розгляньмо приклад: уявіть, що людина не може ужитися з одним із членів своєї сім'ї, і я вирішую виправити ситуацію. Я можу зробити це, не покидаючи свого будинку, не розмовляючи з ким-небудь, просто через свою свідомість. З цієї точки зору нашого загального сенсу, це все здається неможливим, оскільки ми припускаємо, що наша свідомість сама по собі не може перетворювати речі. Однак це не так: людська свідомість є трансцендентною і може змінювати природний світ.

Ми описуємо трансцендентність так: зміни, які здійснює цілитель у своїй власній свідомості, впливають на взаємозв'язки, а це впливає на недугу. Якщо запитати, чому ми не говоримо безпосередньо, що зміни у свідомості цілителя впливають на недугу, ми відповімо: "Що новачок відчуває - це зміну у зв'язку з пацієнтом; пізніше стане зрозуміло, що пацієнт зцілений. Досвідчений цілитель стає єдиним зі Священним простором і пізнає зцілення безпосередньо".

Священні простори

Існує "духовний вимір", спільний для всіх традицій. Коли людська свідомість зв'язується з ним, вона може отримати безмежну трансцендентність. Метою духовних цілителів є досягнення цієї трансцендентної свідомості.

Дух це щось, що не можна осягнути раціонально. Багато хто намагався і зазнав невдачі у його визначенні. Також інші розповідали про нього у віршах і притчах. Ми не можемо повністю осягнути його, але можемо пізнати, тільки так ми знайомимося з ним.

Духовний досвід є дуже сильним і його неможливо розподілити за категоріями. Йогі Рамачарака 27 (Yogi Ramacharaka) описує його як почуття цілісності, почуття повноти всіх речей. Існує почуття єдності всіх істот, незалежно малі вони чи великі. Людина наповнена всеосяжною любов'ю, яка ні критикує, ні засуджує. Відчувається невимовне відчуття щастя. Страх зникає, і почуття безпеки та довіри лягає в основу всього. Усвідомлення часу зникає, виникає впевненість "було завжди і буде вічно".

Коли духовний досвід зникає, завжди присутнє почуття ностальгії. У пам'яті людини залишається спогад про щось тонке, що приносить із собою відчуття миру і впевненості, що ми не самотні.

Ті, хто пізнав Дух, неважливо як недовго, впізнає його в поезії та писаннях містиків і просвітлених мудреців. Досвід, по суті, є однаковим, не зважаючи на те, що могли минути сотні чи тисячі років. Досвід залишає тривале враження. Дух стає притулком, джерелом відновлювальної енергії в повсякденному житті. У глибині душі людина знає, що вона володіє чимось прекрасним, і з цього погляду здатна пройти період сумніву і кризи.

Хоча духовний досвід зникає, його можливо відшукати знову. Людина, яка прагне почуття єднання, виробляє зміни у своєму житті (зміна в поведінці, піклування про інших) або розпочинає певну діяльність (молитви чи медитації, читання містичної літератури, дотримання доктрин певного вчителя...), що наближає її до Духа, який проявляє себе у свій власний спосіб.

Усі духовні традиції прагнуть зв'язку з Духом. Хоча весь духовний досвід може бути по суті однаковим, кожна традиція має свою власну стежку. Ми дали ім'я "Священний простір" особливому образу, в якому Дух проявляється в людині, що практикує Сат Нам Расаян. Ми вважаємо її Духовною Силою, подобою Барака (Baraka).

У кожної традиції є свій власний еквівалент Священного простору. У всіх них стан трансцендентності та єдності однаковий. Христос, наприклад, досяг Свого Священного простору, слідуючи стежкою Серця, а Християни наслідували Його приклад. Для них пізнання Духа характеризується елементом Любові. Буддисти йшли стежкою Будди, американські індіанці йшли стежкою Воїна, мусульмани йшли стежкою Мухаммеда тощо. Кожна стежка відмінна від іншої, і проживається різним способом.

Коли ми медитуємо, може виникнути духовне пізнання всіх видів: Любов Христова, незалежність і єдність Будди або Священний простір Сат Нам Расаян. Однак якщо ми його не розпізнаємо, ми просто проходимо повз. Святі, як Христос, Будда чи Гуру Рам Дас, мали визначати ці стани, щоб людські істоти розпізнавали їх.

Священний простір Сат Нам Расаян

У Сат Нам Расаян нейтральність - найважливіша характеристика Священного простору. Ми визначаємо цю нейтральність у контексті взаємозв'язку: якщо я нічого не припускаю про людину, з якою зв'язуюся, зв'язок буде нейтральним. Людина стає частиною моєї свідомості без почуття різниці або упередження. Якщо людина здатна залишатися стійкою в такому нейтральному положенні, її досвід стане безмежним, сповненим ніжності й абсолютно чистим. Її стан свідомості змінюється, і вона увійде в контакт зі Священним простором.

Очевидно, що нейтральність не та концепція, яка в Сат Нам Расаян особлива. Вона виникає в багатьох інших традиціях, у таких як Буддизм і певних галузях Суфізму та Християнства. Хоча існування всіх духовних традицій однакове, дана нейтральність перебуває інакше в різних традиціях. Чому так? Тому що лінія передач кожної різна.

Лінія передачі це група людей - майстрів, прихильників, практиків - які проявилися і передали певні знання крізь віки, від самої концепції до теперішнього часу. Це не просто сукупність людських істот. Ці знання виражаються через них. Христос, Будда і Гуру визначили особливий духовний простір; лінія передачі відтворює його в багатогранності, у своїх елементах. Багато святих були знайомі з Сат Нам Расаян у минулих століттях. Школа, заснована Гуру Дев Сінгхом, вважає Гуру Рам Даса, Святого Сикха 16 століття, своїм попередником.

Гуру Рам Дас є частиною групи людей кількох конфесій усіх віків і культур, які проявили Священний простір і були визнані людством у цілому. Гуру Рам Дас був четвертим із десяти Гуру (Gurus28) у традиції сикхів, яка представляла десять різних граней єдиної істоти. Вивчаючи його життя і роботу, застосовуючи нумерологію29, ми бачимо, що цей святий був ідеальним проявом якостей, пов'язаних із числом чотири: нейтральність і служіння. Усе його буття було споконвічним проявом цих якостей.

Лінія передачі Сат Нам Расаян не пов'язана з жодною вірою або традицією. У неї немає структури, оскільки вона дає змогу і включає всі структури. Вона відкрита для будь-якої людини будь-якої віри, включно з тими, хто не визнає відкрито жодної духовної віри. Вона прийшла до нас через традицію сикхів, однак це не означає, що вона бере свої початки тут або, що ми повинні обернутися в цю віру, щоб практикувати її. Ми маємо підкреслити, що повага до інакомислення, відсутність прозелітизму та бажання розділити знання є основними принципами в традиції сикхів.

Незважаючи на свої вірування, коли цілителі відкривають простір, щоб зцілювати, вони виявляють себе в духовному вимірі, який не заснований на ідеях. Ця точка зору схожа з Буддистською концепцією: щоб навчитися чогось, Ви маєте безпосередньо випробувати це, а не навчитися цього з книжок або на прикладі. Будда був революційним мислителем і вирішив не приймати нічого, чого він не виявив сам. Він навіть відмовлявся від існування Бога, заснованого на вірі. Не заперечуючи різні теології, він йшов прямо до серця матерії: шлях знання істини30.

Цілителі пізнають Священний простір невимовним, але ясним чином, він має "особливий аромат", "характерний аромат". Вони не знають, де він розташований, але вони відчувають його всередині себе. Він стає частиною їхньої свідомості.

СВЯЩЕННОЕ ПРОСТРАНСТВО

Сознание

Существует множество определений сознания. Школа Сат Нам Расаян предлагает, несомненно, самое простое: сознание является способностью обращать внимание на опыт. Как бы сказали даосисты: это окно.

В Сат Нам Расаян мы упрощаем идею сознания. Мы лишь можем знать и понимать Вселенную через наш опыт; поэтому мы называем способность оставаться внимательным к этому сознанием. Чем больше видов опыта мы распознаём, тем шире будет наше сознание.

На первом уровне Сат Нам Расаян целители работают с ограниченным аспектом опыта: со своими ощущениями.  На этом уровне определение сознания даже уже: «сознание - это наша способность воспринимать то, что ощущаем». Целая Вселенная может проявляться в целителе через ощущения: «Знания можно испытать как ощущения, не смотря на то, что это всего лишь путь. В мгновенных ощущениях мы можем узнать всё о человеке. Его прошлое может быть открыто мне в доли секунды, не смотря на то, что мне могут понадобиться часы и дни, чтобы распутать и упорядочить эту информацию». Данный источник знаний противостоит рациональному пониманию и является чрезвычайно мощным.

Сат Нам Расаян не намеривается определить, что является реальным в абсолютном смысле. Мы лишь заинтересованы в том, что мы можем испытать. Рассмотрим следующий пример: если я решаю вылечить кого-то с проблемой кожи, я не могу быть уверенным в том, что то, что я чувствую на самом деле его или её кожа. Я только знаю то, что я позволяю свои ощущения и преобразую свои сопротивления, и происходит перемена с кожей пациента.

Трансцендентность

В этом традиционном искусстве исцеления, сознание лишь элемент исцеления. Целители обращаются к пациентам и исцеляют их простым видоизменением чего-либо в своем опыте. Поэтому сознание целителя стало трансцендентным как результат вхождения в Священное пространство, где берёт начало целительная сила.

В своем основном значении трансцендентность означает выходить за пределы, пробиваться сквозь очевидные границы определенного состояния. Трансцендентное сознание это то, что может принести перемены в мир простым образованием  их в самом себе, без каких-либо очевидных действий.  Давайте рассмотрим пример: представьте, что человек не может ужиться с одним из членов своей семьи, и я решаю исправить ситуацию. Я могу сделать это, не покидая свой дом, не разговаривая с кем-либо, просто через своё сознание. С данной точки зрения нашего общего смысла, это всё кажется невозможным, так как мы предполагаем, что наше сознание само по себе не может преобразовывать вещи. Однако это не так: человеческое сознание является трансцендентным и может изменять естественный мир.

Мы описываем трансцендентность следующим образом: перемены, которые производит целитель в своем собственном сознании, влияют на взаимосвязи, а это влияет на недуг. Если спросить, почему мы не говорим непосредственно, что перемены в сознании целителя влияют на недуг, мы ответим: «Что новичок испытывает – это перемену в связи с пациентом; позже станет ясно, что пациент исцелен. Опытный целитель становится единым со Священным пространством и познаёт исцеление напрямую».

Священные пространства

Существует «духовное измерение», общее для всех традиций. Когда человеческое сознание связывается с ним, оно может получить безграничную трансцендентность.  Целью духовных целителей является достижение этого трансцендентного сознания.

Дух это нечто, что нельзя постигнуть рационально. Многие пытались и потерпели неудачу в его определении. Также иные сказывали о нём в стихах и притчах. Мы не можем полностью постигнуть его, но можем познать, только так мы знакомимся с ним.

Духовный опыт является очень сильным и его невозможно распределить по категориям. Йоги Рамачарака ²⁷ (Yogi Ramacharaka) описывает его как чувство цельности, чувство полноты всех вещей. Существует чувство единства всех существ, независимо малы они или велики. Человек наполнен всеобъемлющей любовью, которая ни критикует, ни осуждает. Чувствуется неописуемое ощущение счастья. Страх исчезает, и чувство безопасности и доверия ложится в основу всего. Осознание времени исчезает, возникает уверенность «было всегда и будет вечно».

Когда духовный опыт исчезает, всегда присутствует чувство ностальгии. В памяти человека остается воспоминание о чем-то тонком, приносящее с собой чувство мира и уверенности, что мы не одиноки.

Те, кто познал Дух, неважно как недолго, узнаёт его в поэзии и писаниях мистиков и просветлённых мудрецов. Опыт, по существу, является одинаковым, не смотря на то, что могли пройти сотни или тысячи лет. Опыт оставляет длящееся впечатление. Дух становится прибежищем, источником восстанавливающей энергии в повседневной жизни. В глубине души человек знает, что он обладает чем-то прекрасным, и с этой точки зрения способен пройти период сомнения и кризиса.

Хотя духовный опыт исчезает, его возможно отыскать снова. Человек, жаждущий чувства единения, производит перемены в своей жизни (перемена в поведении, забота о других) или начинает определенную деятельность (молитвы или медитации, чтение мистической литературы, следования доктринам определенного учителя…), что приближает его к Духу, который проявляет себя своим собственным образом.

Все духовные традиции стремятся к связи с Духом. Хотя весь духовный опыт может быть по существу одинаковым, каждая традиция имеет свою собственную тропу. Мы дали имя «Священное пространство» особенному образу, в котором Дух проявляется в человеке, практикующем Сат Нам Расаян. Мы считаем её Духовной Силой, подобием Барака (Baraka).

У каждой традиции имеется свой собственный эквивалент Священного пространства. Во всех них состояние трансцендентности и единства одинаково. Христос, например, достиг Своего Священного пространства, следуя тропой Сердца, а Христиане следовали Его примеру. Для них познание Духа характеризуется элементом Любви. Буддисты следовали тропой Будды, американские индейцы шли тропой Воина, мусульмане следовали тропой Мухаммеда и т.д. Каждая тропа отлична от другой, и проживается разным способом.

Когда мы медитируем, может возникнуть духовное познание всех видов: Любовь Христова, независимость и единство Будды или Священное пространство Сат Нам Расаян. Однако если мы его не распознаём, мы просто проходим мимо. Святые, как Христос, Будда или Гуру Рам Дас должны были определять эти состояния, чтобы человеческие существа распознавали их.

Священное пространство Сат Нам Расаян

В Сат Нам Расаян нейтральность – самая важная характеристика Священного пространства. Мы определяем эту нейтральность в контексте взаимосвязи: если я ничего не предполагаю о человеке, с которым связываюсь, связь будет нейтральной. Человек становится частью моего сознания без чувства разницы или предубеждения. Если человек способен оставаться устойчивым в таком нейтральном положении, его опыт станет безграничным, полным нежности и абсолютно чистым. Его состояние сознания изменяется, и он войдет в контакт со Священным пространством.

Очевидно, что нейтральность не та концепция, которая в Сат Нам Расаян особенна. Она возникает во многих других традициях, в таких как Буддизм и определенных областях Суфизма и Христианства. Хотя существование всех духовных традиций одинаково, данная нейтральность пребывает иначе в разных традициях. Почему так? Потому что линия передач каждой разная .

Линия передачи это группа людей – мастеров, приверженцев, практиков – которые проявились и передали определенные знания сквозь века, от самой концепции до настоящего времени. Это не просто совокупность человеческих существ. Данные знания выражаются через них. Христос, Будда и Гуру определили особое духовное пространство; линия передачи воспроизводит его в многогранности, в своих элементах. Многие святые были знакомы с Сат Нам Расаян в прошлых веках. Школа, основанная Гуру Дев Сингхом считает Гуру Рам Даса, Святого Сикха 16 века,  своим предшественником.

Гуру Рам Дас является частью группы людей нескольких конфессий всех веков и культур, которые проявили Священное пространство и были признаны человечеством в целом.  Гуру Рам Дас был четвертым из десяти Гуру (Gurus²⁸) в традиции сикхов, которая представляла десять различных граней единого существа. Изучая его жизнь и работу, применяя нумерологию²⁹, мы видим, что этот святой был идеальным проявлением качеств, связанных с числом четыре: нейтральность и служение. Все его бытие было исконным проявлением этих качеств.

Линия передачи Сат Нам Расаян не связана с никакой верой или традицией. У нее нет структуры, так как она позволяет и включает все структуры. Она открыта для любого человека любой веры, включая тех, кто не признаёт открыто никакой духовной веры. Она пришла к нам через традицию сикхов, однако это не означает, что она берёт свои начала здесь или, что мы должны обернуться в эту веру, чтобы практиковать её. Мы должны подчеркнуть, что уважение к инакомыслию, отсутствие прозелитизма и желания разделить знания являются основными принципами в традиции сикхов.  

Несмотря на свои верования, когда целители открывают пространство, чтобы исцелять, они обнаруживают себя в духовном измерении, которое не основано на идеях. Данная точка зрения схожа с Буддистской концепцией: чтобы научиться чему-либо, Вы должны непосредственно испытать это, а не научиться этому из книг или на примере. Будда был революционным мыслителем и решил не принимать ничего, чего он не обнаружил сам. Он даже отказывался от существования Бога, основанного на вере. Не оспаривая различные теологии, он шёл прямо к сердцу материи: путь знания истины³⁰.

Целители познают Священное пространство неописуемым, но ясным образом, оно обладает «особым ароматом», «характерным ароматом». Они не знают, где оно расположено, но они чувствуют его внутри себя. Оно становится частью их сознания.